Профілактика щеплень

КАЛЕНДАР ЩЕПЛЕНЬ В УКРАЇНІ 2015 РОКУ З КОМЕНТАРЯМИ ДЛЯ ФАХІВЦІВ

1

1 січня 2015 року вступив в дію наказ МОЗУ №551 від 11.08.2014, що регламентує всі питання пов’язані з вакцинацією в Україні. Але для практикуючого лікаря в цьому наказі, як і в попередніх, є безліч незрозумілих  речей. Тому я зробив спробу визначити ці спірні моменти та надати найбільш, на мій погляд, раціональні варіанті їх трактування.   

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551)

КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ В УКРАЇНІ

І. Загальні положення

1. Календар профілактичних щеплень в Україні (далі – Календар) – нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, яким встановлюються перелік обов'язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення. (Дуже пафосно та безглуздо. Календар щеплень не може і не повинен забезпечувати формування державної політики у сфері охорони здоров’я) Цей Календар включає обов’язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. Інші обов’язкові щеплення встановлюються відповідно до цього Календаря для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров’я; щеплення дітей після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин); щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями. (Найбільш вагома претензія до цього Календарю – він окрім обов’язкових  за Законами для щеплення 6 інфекцій додає ще 4 обов’язкових за віком та для дітей з порушенням цього Календаря, а саме – епідемічний паротит, краснуха, гепатит В, гемофільна інфекція)

2. Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

3. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби.

4. З метою специфічної профілактики інфекційних хвороб особи, які бажають зробити щеплення, щодо яких існують зареєстровані в Україні медичні імунобіологічні препарати, можуть зробити такі щеплення за направленням лікаря.

5. У цьому Календарі основні терміни вживаються в таких значеннях: вакцинація (щеплення, імунізація) – створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну; медичні імунобіологічні препарати − вакцини, анатоксини, імуноглобуліни, сироватки, бактеріофаги, інші лікарські засоби, що застосовуються в медичній практиці з метою специфічної профілактики інфекційних хвороб; первинний вакцинальний комплекс – курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб; ревакцинація – повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.

6. За наявності зареєстрованих комбінованих вакцин, до складу яких входять антигени, для профілактики інфекцій, визначених цим Календарем, вакцинація проводиться комбінованими вакцинами. (Наявності де? У поліклініці, аптеці, у приватному закладі? А якщо, особа, що підлягає вакцинації не бажає щеплюватися комбінованим препаратом, тому що він не є безкоштовним? Необхідно замінити на «… вакцинація може проводиться…» А.В.)